Стоковые изображения от Depositphotos
Вже в четвер, 16 лютого, у Варшаві, на стадіоні Війська Польського відбудеться матч Ліги Європи. Донецький «Шахтар» зустрінеться з французьким «Ренном».
Перед відповідальним матчем виданню VPolshchi вдалося поспілкуватися з молодою зіркою «Шахтаря», півзахисником Артемом Бондаренком.
— Вітаю Артеме. Як почуваються Твої рідні та близькі. Чи всі вони в безпеці та чи все у них гаразд?
— Вітаю! Дякую що спитали. Так, з ними все гаразд. Батьки знаходяться вдома, в Україні, й перебувають в спокійній обстановці. Їхньому життю нічого не загрожує. І знаючи та розуміючи це, мені тут, на зборах, набагато легше перебувати.
— Чи піде Бондаренко слідами Мудрика? Й чи не очікуєш Ти найближчим часом якогось цікавого трансферу, адже Ти являєшся одним з найталановитіших гравців футбольного клубу «Шахтар»?
— Наразі я всіма думками з Шахтарем, й бачу своє майбутнє з ним. Зараз я зосереджений саме на цьому. Однак, як і будь-який гравець я мрію потрапити до топ-чемпіонату та отримати такий досвід. Тому я нічого не загадую наперед, і не думаю про це, бо моє головне завдання добре грати у футбол, а що буде далі час покаже.
— А чи велися якісь переговори або можливо звучали якісь цікаві пропозиції останнім часом?
— Зараз ніяких переговорів немає, тому що трансферне вікно закрилось. Але зимою були розмови про Брайтон. Поки що мені немає що коментувати з цього приводу, адже не приймались жодні рішення. Вважаю, що літом ситуація може бути зрозумілішою і тоді можливо з’явиться якась інформація.
— Стосовно Михайла Мудрика. Чи міг Ти подумати про те, що він так добре гратиме, й так стрімко відбудеться його перехід в Челсі?
— Про Михайла я можу сказати, що він дуже сильний гравець. Його професіоналізм був та є очевидним. Звичайно, що він себе зарекомендував як один з лідерів, тому я вважаю, що він це заслуговує. Й ми всією командою за нього раді та підтримували його. Адже його мрія збулась. Це — вища ліга. Челсі є супер клубом, в якому мріють грати багато футболістів.
Всі побажали йому успіхів та нових звершень. Ми постійно з задоволенням дивимось кожну його гру.
— Це чудово. А чи підтримуєш Ти з ним відносини? Дружите, чи можливо спілкуєшся як з колишнім учасником команди?
— З Михайлом у нас є досить не погані стосунки, тому зв‘язок ми підтримуємо. Спілкуємося.
— Він якось можливо коментує як йому грається за Челсі, і яка там ситуація?
Я знаю та розумію, що він всім задоволений. Розумієш, там настільки високий рівень, що грати у складі такої команди не може не подобатись. Там немає жодних мінусів, тільки одні переваги.
— Мудрик коштував чималу суму коштів. А його трансфер був доволі гучним. Відомо, що близько 25 млн євро Шахтар пожертвував на допомогу ЗСУ. Що Ти думаєте з цього приводу?
— Ну, по-перше, наш президент дуже багато робить для України. Дуже багато допомагає та підтримує всіх українців під час війни. Він виділив значну суму грошей на підтримку сім‘ям українських військових, які боронили «Азовсталь». Зараз вкрай важливо допомагати та підтримувати тих, хто цього особливо потребує. Я вважаю, що така допомога заслуговує великої поваги.
— Артем, як Ти особисто переносиш труднощі пов‘язані з війною? Наприклад, час, який Ти проводиш в дорозі, мається на увазі в автобусах. Ваш тренер підкреслив, що це доволі сильно втомлює. Як це впливає на Тебе? Й чи впливає взагалі?
— Так, це справді втомлює та забирає багато часу. Є труднощі з переїздами, й навіть з відновленням після матчів. Але кожен розуміє чому це так, й в якій ситуації зараз знаходиться Україна. Всі знають, що відбувається і які причини цих труднощів. Тому ніхто не жаліється, адже є чітке розуміння того, що багатьом сьогодні, в Україні, можливо, набагато важче.
— Як виглядає ваша логістика. От, наприклад, після матчів у Варшаві, ви повертаєтесь до України автобусом?
Буває і автобусом, а буває, що не в Київ, і взагалі не в Україну. Ну до прикладу, ми зіграли у Варшаві Лігу чемпіонів, після чого сідаємо в автобус й вирушаємо далі, залежно до якого міста прямуємо. Якщо це не Україна, то часто їдемо на летовища в Польщі. Ряшів або інше місто, звідки летимо.
— А де в цей час проходять ваші тренування, де ви живете? Коли у вас гра у Варшаві, ви десь зупиняєтесь?
— Так, зазвичай ми зупиняємося в готелі. Тренування наші проходять на чудовій базі Легії, за що ми дуже вдячні. Справді, хочу висловити велику подяку Легії, ща те, що дали нам такий прихисток. Це — дуже комфортне місце.
— А як зараз виглядають матчі в Україні? Чи ви звикли до того, що посеред гри може звучати сигнал повітряної тривоги, й чи має він якісь психологічний вплив на вас? Чи сприймаєте ви його, як, наприклад звук свистка судді, чи це сприймається дещо по-іншому?
— Якби це не звучало, але звикаєш до всього, навіть до таких жахливих речей. Кожного разу коли їду на гру, сподіваюсь що під час неї сирени не лунатимуть. Однак, якщо ж все-таки таке стається, то матч переривається, й ми всі прямуємо до укриття, в безпечне місце. Завжди намагаюсь бути зібраним та не відволікатися, але це загроза, яка впливає на кожну людину.
— Як часто траплялись такі перерви? Це більш поодинокі випадки, чи таке відбувалось часто?
— Передбачити таке неможливо. Це все справа випадку. Буває так, що одного разу граємо з перервами, а іншого вже маємо матч без таких перерв. Тут дуже важко говорити про якусь закономірність. Чи можливість передбачити це.
— Ти у Варшаві доволі часто. Чи встиг вже познайомитись з польською столицею? Можливо у Тебе з‘явились якісь улюблені місця?
— Якщо чесно, не було часу познайомитись як слід, тому улюблених місць як таких поки що немає. Але думаю, що все ще попереду. Мені дуже хочеться краще познайомитися з Варшавою та побачити все цікаве. Зараз я можу сказати, що є дві речі, які відразу привернули мою увагу не лише в Варшаві, а загалом в Польщі. Перше це те, наскільки добрими та щирими людьми є поляки, а друге, що тут знаходиться дуже багато українців.
— А як Ти взагалі сприймаєш Польщу? Можливо є інші міста, які вдалося побачити або хотілося б відвідати?
— Зараз важко подорожувати туристично. Для мене це зараз не на часі. Сподіваюсь, що війна скоро закінчиться, і я матиму змогу, як турист насолодитись прекрасними містами Польщі. Побачити їх та познайомитися з ними ближче. Знаю, що тут багато туристичних місць. І хотів би їх колись відвідати. Впевнений, що після війни ми будемо приїжджати до вас в гості, а ви – до нас.
— Восени ви дуже добре проявили себе в Лізі чемпіонів — зіграли внічию з «Реалом», «Селтіком» і виграли у «РБ Лейпциг». Це чудові результати, але ваша команда була ослаблена, з більшою кількістю випускників, молодих гравців. Крім того, в Україні йде війна. Як ви цього досягли?
— Якщо чесно, перед Лігою чемпіонів, я думаю, навряд чи в нас хтось вірив, й в те, що ми зможемо показати такі результати. Але ми знали свої цілі, та всією командою йшли до них. Ми багато та наполегливо працювали для цього. Ми всі чітко розуміли заради кого ми граємо, й що для цього потрібно. Я можу сказатитак, що у нас дуже хороша команда. Це навіть дещо більше, а ніж команда. Ми всі як єдиний механізм. І це приносить свої результати та дає можливість кожному проявляти себе.
— Чи Ти розраховуєш на перемогу Шахтаря в «Лізі Європи»? У четвер ви граєте проти французького «Ренна»
— Ми розраховуємо на те, щоб пройти як можна далі. Я вважаю, що нам це під силу. «Ренн» — це теж хороша команда, дуже хороша, але я вважаю, що шанси приблизно рівні. І, що буде дуже цікава гра. Вона буде цікавою, як для глядачів, так і для обох команд. Ми чекаємо на підтримку вболівальників.
— Які сильні сторони «Шахтар» готує для цієї гри? На що будете звертати найбільше уваги?
— Не буду розкривати карти. Сподіваюся, у грі, під час матчу, всі це побачать.
— Що Ти думаєш про те, що зараз з’являються ідеї дозволити росіянам та білорусам брати участь у Олімпійських іграх 2023 року у Парижі?
— Думаю, як і будь-який українець, як і будь-яка людина, яка бачить і розуміє те, що відбувається. Так не може бути у світі. Олімпіада — це такий захід, де кожен спортсмен представляє свою країну. Це особливі змагання. І мені не зрозуміло те, як можна зараз допускати росіян до таких змагань? Не можу знайти ні пояснень, ні причин.
— Повномасштабна війна триває вже рік. Що Ти, як молода, успішна людина, можеш сказати про те, як війна вплинула на світ, країну, людей?
— Звісно, українське суспільство змінюється. Вплив війни є досить помітним. За її час суспільство дуже об’єдналося. Зовсім інакше дивишся на деякі речі та по-іншому їх сприймаєш. Думаю, що війна змусила всіх на. значно подорослішати.
— Як Тобі живеться з Твоєю популярністю? Ти стаєш зіркою футболу, не лише в Україні, а й у світі.
— Хочу сказати, що Ти мені дуже гучний статус присвоїв, насправді. Живеться так, як звичайній людині. Я не гонюся за популярністю.
— Чи прагнеш Ти до міжнародної популярності? Хочеш стати міжнародною зіркою футболу?
— Думаю, що якщо я буду грати у футбол, що є прямою моєю задачею, робитиму це відповідно добре, то звісно, кожен футболіст може претендувати на статус такої зірки, міжнародної зірки. І, звісно, сподіватимусь, що мені колись вдасться.
— Яка атмосфера в клубі перед грою у четвер? Як ви готуєтеся до цього?
— Всі розуміють силу суперника, але знають і нашу силу, наші можливості. Ми вже показали у «Лізі чемпіонів», що ми не проста команда. «Ренну» не буде просто, і нам також просто не буде. Думаю, шанси приблизно рівні, будемо дивитися по грі.
— Який польський футболіст Тобі більше всього подобається? Чи є такі для Тебе у польському футболі?
— Думаю, будь-який футболіст та й навіть людина, яка не грає у футбол, знає Роберта Левандовского. З поляків він, мабуть, найбільш популярна особистість у футболі, складно комусь його переплюнути. Тому, назву Роберта.
— Чи знайомий Ти хоч трохи з польською кухнею? Може за час, коли ви перебуваєте у Польщі, була можливість трохи познайомитися? Якісь страви чи щось цікаве запало до пам’яті?
Насправді у нас є свій шеф-повар, який їздить з нами всюди: на збори, на матчі. Він займається всією кухнею та стежить за меню та раціоном. Тому не скажу, що у нас якось змінюється харчування. Грубо кажучи, у нас все одне й те саме. Не було можливості познайомитися з польською кухнею так близько, як могло би бути, якби не було шеф-повара. Але при нагоді обов’язково це зроблю. Думаю, ваша кухня така ж смачна, як і українська.
— Ти говорив, що ситуація з війною в Україні вплинула на суспільство. А як вона вплинула на спортсменів, які у час війни продовжують представляти країну, як батьківщину, і продовжують захищати її у спортивних змаганнях? Виходячи на поле зараз, ви відчуваєте більше відповідальності, чи нічого не змінилося?
— Думаю, для будь-якого українського спортсмена не потрібно шукати якусь додаткову мотивацію, повірте. Кожен з нас чудово розуміє ситуацію. Всі знають, як складно зараз Україні. Вдома друзі, сім’я. Важливо подарувати українським вболівальникам якісь позитивні емоції та важливо зараз бути на виду та прославляти Україну. Ми усі боремося на своїх фронтах. В нашому випадку — на спортивних. Це — вкрай важливо, аби не забували про Україну, не звикали до війни.
— Ваші ігри у Польщі, тренування — що ви відчуваєте від трибун? Чи відчуваєте велику кількість українців? Чи відчуваєте підтримку польських глядачів тут?
Звісно, ми відчуваємо потужну підтримку. Ми дуже вдячні кожному поляку, кожному українцю який приходить. Нам дуже приємно грати перед такими вболівальниками. Не знаю, чи бачили ви наш перформанс перед грою з Реалом, де були українсько-польські прапори. Це перформенс, який викликає дуже сильні емоції, ледь не до сліз. Ми дуже вдячні усім полякам за підтримку. Користаючись нагодою, запрошую всіх вболівальників у Варшаву, на наш матч з «Регном». «Шахтар» потребує підтримки та віддячить чудовою грою!
По сообщению сайта FootBoom